Запитання. Як на практиці здійснюється програма збереження культурних цінностей, а головне, як культурні надбання минулих епох «працюють» на ниві духовного розвитку населення Тайваню ?

Відповідь. Перший етап — виявлення і обстеження історичних місць, культурних пам’яток на території Тайваню. Сьогодні під опікою Комітету по культурі перебуває понад 250 історико-культурних місць. Наступний крок — визначення духовної і матеріальної цінності культурних реліквій і організація їх збереження, а то й відповідної охорони. Місію захисника культурних цінностей виконує спеціально призначений міністр внутрішніх областей Тайваню. Традиційна китайська культура знаходить постійну прописку в культурологічних заповідниках, центрах, садах. Тут ведуться широкі дослідження, тут прилучаються до високої культури сотні тисяч людей.





Авторський відступ. Нам пощастило двічі: по-перше, наш маршрут виокремився із програми кількагодинною зупинкою у туристичному комплексі «Старовинне китайське село» і, по-друге, ми потрапили до музею під відкритим небом у неділю, у вихідний день. Боже, де взяти фарби, щоб змалювати різноголосся, радісне буяння людського виру?! Усі барви і звуки Тайваню перемішалися у коловороті недільного свята. Гірлянди китайських ліхтариків і пружні повітряні змії, ніжні, мов шелест бамбука, класичні мелодії і металеві ритми сучасного року, підхмарний кольоровий вихор атракціонів і веселі змагання на площі біля фонтанів…

А далі — навкруг праворуч і півколом ліворуч — починається неспішний, можна сказати, серйозний огляд справжніх, привезених сюди, поставлених під криті галереї будиночків різних часових вимірів.

Ідемо від воріт до воріт, мов по сад китайської століттях, розчиняємо двері у світ культури минулого життя, чуємо із глибин часу голоси дружних китайських сімей… При всій різноманітності, відмінності будівельного стилю у китайського будинку є архітектурні канони, яких непорушно дотримуються вже багато століть.

На протязі тисячоліть головним будівельним матеріалом служить дерево. Для китайця дерево — саме життя, а саме поняття «життя» — невід’ємна частина китайської культури. Кожен будинок — це дерев’яний каркас, перехрещений опорними стовпами і балками. Внутрішнє планування визначається традиційною сімейною ієрархією. У головній кімнаті мешкає господар дому, літні родичі — у задніх приміщеннях, діти — у бокових кімнатах, старші — зліва, молодші — у помешканнях, що справа. Весь будинок оточують глиняні стіни, на фасад виходять вікна й ворота.

Ворота гостинно розчинені перед нами… Усередині будинку, в кімнатах, своя — вже меблева симетрія: на долівці циновки, біля стін, напроти одне одного ліжка, в центрі — дерев’яна шафа, запаралелена по боках елегантними стільцями. Меблі — дерев’яні ієрогліфи епох. Меблі часів династії Мін — простої рамкової конструкції, м’яких і плавних ліній. При династії Цін, у період розвитку промисловості, мебльовики, використовуючи сучасні їм технічні можливості, приділяли велику увагу декору: меблеві набори ставали справжніми витворами мистецтва. Це при тому, що протягом століть матеріал для меблів запишався той самий — дерева і бамбук.

Источник ремонт фотоаппаратов canon.

Спонсор статьи: загранпаспорт, курсы английского.